|
|
|
Селище П?р?д?лк?ноПеревод на украинский: ? У письменницькому селищ? П?р?д?лк?но мешкають два види ?стот : Письменники та Бандюки. Письменники Бандюками, нехтують, гидують, нав?ть не здоровкаються, а Бандюки Письменник?в, навпаки, поважають, тому що у дитинств? тато-алкаш ?х шмагав рем?нцем за те, що вони не прочитали Син Полка та Тимур та його команда. Бандюки збудували Письменникам р?вну дорогу та запалили уздовж не? л?хтарики, щоб Письменники соб? на зламали н?жки, коли йдуть вноч? за гор?лкою до магазину, який теж збудували Бандюки винятково для Письменник?в, тому що сам? Бандюки вживають т?льки грейпфрутовий с?к - вони ж завжди на робот?. Але Письменники не т?льки не подякували за це Бандюкам, а зовс?м тепер морди в?д них в?дводять та зморшуються, тому що вс? Письменники, як? пили гор?лку, давно померли та залишились т?льки т? Письменники, як? вживають винятково киселю, та ще й без цукру. Нав?ть та дорога ?м теж не потр?бна, оск?льки ус? автомоб?л? Волга, що ?м видав радянський уряд, давно вже за?ржавили. ? тому Письменники звичайно плентаються ?з дрючочками в?д платформи П?р?д?лк?но повз зелене затишне кладовище, помишляють про щось при?мне, а навколо шмигають у сво?х автомоб?лях Бандюки по сво?х бандюк?вських потребах, заважають. Коли Бандюкам потр?бно улаштувати в селище П?р?д?лк?но розборку, ?м же без цього н?як неможливо, вони тод? розмовляють пошепки та приносять ?з собою п?столети ?з глушниками. Тому що якось, коли вони мочили один одного без глушник?в, до них вийшла удовиця одного поета, ?з голою ши?ю, майже у негл?же та у таких жахливих рогових окулярах, як? мабуть зм?г би носити один т?льки мертвий Левко Касиль, та налаяла Бандюк?в за те, що вони лякають солов'?в, про яких ?? чолов?к написав в?рша у сво?му посмертному з?бранн? складань. Бандюки похнюпили сво? голен? голови, зашморгали носами та пооб?цяли, що б?льш цього не будуть, Чесне Бандюк?вське Слово.
П?сля оп?вноч? ?з Чорного Ставку, у якому не в?дзеркалю?ться нав?ть м?сяць, вилазять Письменники, що померли в?д гор?лки. Вони збираються навколо сяючого магазину и дивляться усередину, облизаються. Ще вони стогнуть: спочатку тихо, пот?м все голосн?ше та голосн?ше, доки у продавщиц? не стане сторчма волосся. Тод? вона виносить на ганок пляшку найдешевшо? гор?лки та розбива? ?? об п?длогу. Мертв? Письменники в?дразу накидаються на цю Мертву гор?лку, кожному д?ста?ться грам?в по с?м, не б?льш, але ?м б?льше й не треба. Через пьять хвилин вони вже лика не вьяжуть и кожен розпов?да?, як бачив Стал?на чи Брежн?ва чи Фурцеву - це кому як пощастило, т?льки н?хто один одного не слуха?, тому виходить один галас. Ще через 10 хвилин Мертв? Письменники починають клювати носами та, хитаючись, повертаються до Ставка, валяться в нього з укосу у черевиках та хроплять до наступно? оп?вноч?. Багато деяк? з них вже ? не пам'ятають, де ?хня могилка на п?ред?лк?нському кладовищ?.
О трет?й годин? оп?вноч? дуже часто можна бачити, як на шлях виходе Д?дусь Корн?й, в оточенн? зграйки Мертвих Д?тлах?в. Мертв? Д?тлахи тихесеньк? та слухнян?, не бешкетують. Д?дусь Корн?й розпов?да? ?м про Мойдодира, деяк? д?тки плачуть. Раптово просвистить ?з-за повороту Чорний Бандюк?вский Порш та розсиплються Д?дусь Корн?й з д?тлахами на м?льйон мерехтливих св?тляк?в, а назавтра знов вийдуть на шлях - така в них доля.
Ближче до св?танку, крадькома, щомитт?во озираючись, дорогу переходить похмурий городник Пастернак ?з м?шком Мертво? Картопл? та ?де соб? до хащ?, завжди у сторону Очакова ? н?коли не поверта?ться.
Пропиздить щось спросонку соловей, але таку вже н?сен?тницю, що самому стане соромно, та в?дразу ? замовкне. Зави? собака, та на ус?х тут не нави?шься. Прорип?ть на третьому поверс? л?тературний критик, засмакуючись ув? сн? ранковою рисовою кашою ?з шматочком п?дтанувшого масла. ? знов наста? тиша у письменницькому селищ? П?р?д?лк?но.
Оригинал на русском яз. | Переводы
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|||
Последнее изменение:
4.04.2006
|
|||
dimkin 
Наверх