Home

 
Поиск по сайту
ТЕКСТЫ
  Все тексты по алфавиту
  Переводы на др. языки
КАРТИНКИ
      Живопись
  Графика
  Фото
КНИГИ
  Список
  Купить
Скачать
РАЗНОЕ
  Энциклопедия покемонов
  Альбом Р.Хёгфельдта

Об авторе
Архивы ЖЖ

Ссылки:

Dimkin's Livejournal dimkin (дневник)
Dimkin's Livejournal dimkin_pics (фото)

В библиотеке Мошкова
Связь

 

Блядина

Перевод на украинский: Евгений Павлович   

Клавд?я ?ван?вна була страшенною блядиною.

Було, бухгалтер Василь Андр?йович п?д?йде до не? п?сля роботи, вщипне: 'А чи не в?ддатися нам, люб'язна Клавд?? ?ван?вно, статевому коханню?' Клавд?я ?ван?вна з такого щастя негайно на ст?л пада? та вся пала?. А Василь Андр?йович в штанцях пошарудить, з?тхне, окулярчики поправить. 'Пожартував, я Клавд?? ?ван?вно, ви вже не ображайтесь. В мене ж д?тки, с?м'я, д?лянка. Приходьте краще в гост?, я вас ?крою з баклажан?в пригощу, сам закручував.' 'Дурень ви, Василю Андр?йовичу, - в?дпов?да? Клавд?я ?ван?вна, вся зашар?лася, незручно ?й. - Й жарти в вас дурн?. В мене в само? ц??? ?кри сорок дв? банки. Чи не здивували.'

 

Ще Клавд?я ?ван?вна часто водила до себе додому чолов?к?в. ?й однаково було - аби хто, хоч п'яничка з-п?д паркану, н?яко? в не? не було гордост?.

Приведе отакого, чаю йому налл?. А в?н сид?ть на ослон?, с?па?ться: 'Може по чарочц?, для розгону?'

Ось налл? вона йому гор?лочки в кришталеву чарочку та й ог?рочка пор?же. 'А ви чому ж п'?те?' - запиту? чолов?к. 'Ох, я й так наче п'яна', - в?дпов?да? йому Клавд?я ?ван?вна низьким голосом й груди в не? здимаються. Чолов?к просто гор?лкою вдавиться та, поки Клавд?я ?ван?вна л?жко розстила?, зал?зе в?н в холодильник й все, що у пляшц? залишилось вижере не закусюючи. Повернеться Клавд?я ?ван?вна в прозорому рожевому пеньюар?, а чолов?к вже бульби пуска?. Дотягне вона його до л?жка, в?н ?й вс? груди слиною вимаже й захропе.

Таких чолов?к?в Клавд?я ?ван?вна рано вранц? негайно ж виганяла, нав?ть млинчик?в ?м не напече.   

 

Одного разу Клавд?я ?ван?вна п?шла давати об'яву в газету. Так, мовляв ? так, хочу чолов?ка. Ось до чого довела блядська ?? натура.

А в газет? ситить також ж?нка, але трохи молодша. 'Н?, - каже, - в нас культурна газета, ми тако? об'яви дати не можемо'.

'А яку можете?' - ц?кавиться в не? Клавд?я ?ван?вна. 'Ну, яке... - замислю?ться та, - Ж?нка шука? високооплачувану роботу... Ж?нц? потр?бен спонсор...' 'Що ж це таке, - диву?ться Клавд?я ?ван?вна, - за оце саме ще й грош? брати? Та н?, я ж просто так, задарма'. 'Що? - диву?ться ж?нка з газети, - задарма? Невже так припекло?' Й дивиться на Клавд?ю ?ван?вну з в?дразою: от, дума?, яка блядина! ?? саму головний редактор кожну п'ятницю ?бе на ковролан?, а вона н?чого, зц?пить зуби й потерпа?, бо ж д?тей треба годувати. Роботу зараз де хорошу знайдеш? Та й редактор, загалом, непоганий, не якись-там  збоченець.

'Н?, - каже, - ви, ж?ночко, краще йд?ть соб?, поки здоров?, не в?зьму я в?д вас н?яко? об'яви'.

От ? п?шла Клавд?я ?ван?вна з газети н? з чим.

 

А по дороз? додому напав на не? сексуальний ман?як.

Вистрибу? в?н з кущ?в, плаща розхристу?: 'Га!' - кричить. 'Ох! - вигуку? Клавд?я ?ван?вна. - Очам сво?м не в?рю!' 'Це Хуй! - каже ман?як. - ? зараз я цим Ху?м вас вс?ляко ?валтуватиму.' 'Ох, вс?ляко!' - вже геть умл?ва? Клавд?я ?ван?вна й пада? непритомна.

Приходить вона до тями, аж ман?як поруч сто?ть: 'Ви чого тут зомл?ва?те, - запиту? в?н ?? суворо. - Я непритомне т?ло не можу вс?ляко ?валтувати'. 'А яке т?ло ви можете ?валтувати, м?й зайчику?' - пита? Клавд?я ?ван?вна й стяга рейтузи.

Ман?як в?д цих рейтуз?в зовс?м закиснув. 'Н?, - каже, - ви краще йд?ть соб?, ж?нко, т?льки не каж?ть про мене н?кому, бо п?дстережу та вб'ю по зв?рячому.
'Та що ви, - говорить Клавд?я ?ван?вна й сумочку п?дбира?. - Нав?що ж мен? казати. Ход?мо краще до мене, я вас ча?м пригощу. Заклякли тут, мабуть в кущах, у плащику на голе т?ло. Ще застудитесь'.

 

Привела вона його до себе додому, пригостила ча?м з яблучним пирогом, чарочку налила та й все дивиться з над??ю: може ?валтуватиме? А в?н пригр?вся й на життя сво? ман?яцьке б?дка?ться: як одна ж?нка його дихлофосом забризкала, як п?дл?тки на дерево загнали... Зглянулась над ним Клавд?я ?ван?вна, дала йому кальсони батька свого померлого й постелила йому в зал?. Всю н?ч прислухалась: чи не п?дкрада?ться? А в?н посопу?, спить наче вбитий, бач й правда, що несолодке в ман?як?в життя, намучився.

 

Вранц? ман?як було знов до себе в гай з?брався, але раптом закашлявся, температура в нього п?дскочила, бач д?йсно застудився. Клавд?я ?ван?вна напо?ла його ча?м з малиною, дала асп?рину й суворо наказала лежати п?д ковдрою. Замочила його плащик у тазику й на роботу п?шла, нехай буде що буде. Пограбу?, - тод? така вже ?? доля.

Поверта?ться ввечер?, хвилю?ться - а якщо д?йсно пограбував? Н?, сто?ть ман?як на кухн? в кальсонах та я?чню соб? смажить. 'Вибачте, - каже, - я тут дв?йко я?чок у вас позичив, ?сти сильно хочеться'. 'Ой, та що ж ви! - сплеску? руками Клавд?я ?ван?вна. - Там же ж супчик у холодильнику треба роз?гр?ти! Й м'ясо по-французьки я зараз у диво-п?ч поставлю. Я?чня - що ж це за ?жа!'

 

Так й прижився в не? ман?як. Виявився в?н чолов?ком непоганим, позитивним. Полички на кухн? зробив, см?ття виносить, на базар за картоплею ходить. Одна лише б?да - н?яким чином в?н себе як чолов?к б?льше не виявля?. Клавд?я ?ван?вна вже й так, ? сяк: з ванно? н?бито випадково промайне, поворозочка в не? з плеча впаде, котлеток йому наклада? й стегном зачепить. А той лише зажуриться, ? все.  

Одного разу Клавд?я ?ван?вна п?дглед?ла, як в?н одяг старенький св?й плащик на голе т?ло, став перед дзеркалом, розхристав й пошепки 'Га!' каже. Подивився на себе уважно, з?тхнув, одяг кальсони й п?шов викидати см?ття.

 

А одного разу ман?як ? каже: 'Ви вже вибачайте мен?, Клавд?? ?ван?вно, але в?дчуваю я поклик сво?? ман?яцько? натури. Повинен я негайно п?ти в гай та когось вс?ляко з?валтувати'. 'Ну, мене з?валтуйте' - пропону? Клавд?я ?ван?вна. 'Що ви, що ви! - каже ман?як. - Я вам так винен, ви ст?льки для мене зробили. Що ж я, зовс?м зв?р, чи що?'

Скинув в?н кальсони, витяг з шихвонеру плащик та й п?шов геть.

Клавд?я ?ван?вна увесь веч?р проплакала, а пот?м заснула. 'Все одно повернеться, - дума?. - Зголодн?? та повернеться'.

 

Проте ман?як так ? не повернувся.

Бабус? на лавочц? розпов?дали, що, буц?мто в гаю знайшли шибеника - голого чолов?ка у плащ?. Але ц? бабц? ще й не такого набрешуть. ?м би ото лише язиком патякати.

 


Оригинал на русском яз. | Переводы


Назад  |  Другие тексты

  СЛУЧАЙНЫЙ ТЕКСТ:
[an error occurred while processing this directive]
?????? ??????????? ???????@Mail.ru Rambler's Top100
 
НаверхНаверх
Последнее изменение: 3.12.2006